Якось, кілька днів тому, наштовхнувся на опитування на нашому сайті «Яким шляхом йти українському репу?». Звичайно ж, кожен музикант, а тим більше репер, у якого не занижена самооцінка, кричатиме, що він не під кого не косить, в нього свій стиль і він взагалі ніколи не чув КРЕКа, Касту, ТНМК, навіть Тіматі, щоб під них косити, ну або що він почав робити музику значно раніше, ніж перераховані вище гурти з’явилися в ротаціях. Відповідно тому, результати опитування були 72% в бік «Йти тільки своїм шляхом». А що значить наш шлях? Хтось розуміє, що таке свій шлях? Якщо ви розумієте, я б хотів щоб і мені ви пояснили.
Є гурти які йдуть тим чи іншим шляхом… Вова зі Львова… американський українець, який називає свою музику «галицько-волинський реп». Така смілива заява повинна спонукати до якихось дій. Або хоча б до чогось зобов’язувати. Ну етніка якась чи що… Я чув домішки етніки у нього лише в одному треку. Компот. Там вступ був на бандурі. В останньому його спроби бути схожим на клубних американців виглядають якось непереконливо. Хоча я теж розумію, що без цього нікуди. Можливо він так і розраховує, трішки розкрутитися на популярному нині арені, а потім робити щось, що ближче до душі.
Можна йти іншим шляхом. Те, що називається «вчитися у росіян», чий реп став популярним і хоч якісь гроші ним вже можна заробляти, якщо ти вмієш римувати і триматися на сцені. Навіть не дуже відомим виконавцям нічні клуби платять сякі-такі гонорари. Типова відзнака їх репу – семпловані під лірику мінуси. Тексти теж переважно ліричні. Лірика нашим людям ближча, але почни так робити – і тебе назвуть КРЕКом.
Але в опитуванні всі впевнені, що рухаються своїм шляхом, не під кого не косять, навіть крадучи мінуси з саундкліку, і ріжучи семпли і Наса, ДМХа, В2К.
Можна йти шляхом Тартака і ТНМК. Але тебе тоді ними й називатимуть. Відчув на собі це херсонський гурт Роллікс. Хардкор. Відрізняється. Але критики досі називають їх тінню тартака.
Феноменом для хіп-хопу я можу визначити два гурти. Бумбокс і Хорту. Перші – вдало поєднали фанк, соул і речитатив (хоча дедалі вони стають все більше російськими), другі… їх в принципі теж називали тінню Тар таківського альбому сумісно з гуляй-городом, але!!! Перегляньте кліп і послухайте музичний продукт гурту. Згоден, це не чистий реп, але менталітет в нас такий, що живий інструментал нам ближчий і рідніший. Якщо він ще й етнічний в додаток до всього, то це взагалі супер. Компіляцію гурту можна оцінити за посиланням: http://rutube.ru/tracks/445829.html?v=6bbdfcd27230beeafcd330fc4d147bc5

Цікавим проетом на мою думку є хлопці з Києва (4fam). Принаймні їх робота спільна з Гришком виглядає цікаво, недуже національно, проте неординарно і виокремлено з загальної маси. Дивитися тут:
http://vids.myspace.com/index.cfm?fuseaction=vids.individual&videoid=14852397

Наслідок того, що деякі гурти є своїми «в доску» в своїй більшості дуже гіркі. Тож, як не крути, а на початку під когось таки та косиш. Я від початку косив під французів. Останнім часом більшість моїх інструменталів пишуться в живу, або просто за нотами, за що я вдячний моєму бразеру Raven`у MC. Тут він грає на гітарі і барабанах.

Ось тут

Тож, як не крути, а від початку косять всі. І не варто брехати, кажучи, що «я один такий в цьому світі».
(наслідком таких слів тали цілі сотні СТ1Мів, що помішалися на балових треках).

З повагою
Тарас_bilchenia_Білка